Крабовые палочки (краб таякчалары)

Мээримдүү, Ырайымдуу Аллахтын аты менен

الجواب حامدا و مصليا

Азыркы учурда краб таякчалары крабдын өзүнөн даярдалбастан, майдаланган балыктын этинен (сурумиден) жасашат. Сурумини болсо ак түстүү хека, треск, минтай, ставрида, пикша, кызыл окунь жана башка ак эттүү балыктардан даярдалат. Краб таякчаларынын курамы крахмал, суу, туз, жумуртка же жумуртканын порошогу, соя белогу, даамды күчөтө турган кошулмалардан жана Е 120 кызыл түстөн турат. Краб таякчыларында суроо жараткан нерсе бул Е 120 кошулмасы бул кошулма кошениль коңузунан алынат. Бул түс кармин, кошениль, кармин кислотасы деп да аталат. Бул Е 120 кошулмасы адал болуп эсептелбейт. Ошондуктан  эгерде краб таякчаларында Е 120 кошулмасы бар болсо аны жегенге болбойт.  Жакынкы жылдары Россиядагы изилдөөлөргө карасак Кытай өлкөсүнөн өндүрүлгөн кээ бир краб таякчаларында таптакыр суруми кошулбастан жалаң гана белок, крахмал жана жумуртка белогунан жасалганы аныкталган. Ал эми краб таякчалары чыныгы  крабдан алынса анда Ханафи мазхабы боюнча ал адал эмес. Суу жаныбарлардан бир гана балык адал.

Ошондой эле краб таякчаларына кызыл түс бергени Е 160 паприка майынын чайыры жана Е 171 диоксид титанды кошушат. Кандай гана учур болбосун адамдар өздөрүнүн жеген тамак-ашына көңүл буруп, анын курамдары менен таанышып анан жегени туура болот.

نَحْتَاجُ فِي هَذَا الْكِتَابِ إلَى بَيَانِ الْمَأْكُولِ وَغَيْرِ الْمَأْكُولِ مِنْ الْحَيَوَانَاتِ، وَإِلَى بَيَانِ الْمَكْرُوهِ مِنْهَا، وَإِلَى بَيَانِ شَرَائِطِ حِلِّ الْأَكْلِ فِي الْمَأْكُولِ، وَإِلَى بَيَانِ مَا يَحْرُمُ أَكْلُهُ مِنْ أَجْزَاءِ الْحَيَوَانِ الْمَأْكُولِ أَمَّا الْأَوَّلُ فَالْحَيَوَانُ فِي الْأَصْلِ نَوْعَانِ: نَوْعٌ يَعِيشُ فِي الْبَحْرِ، وَنَوْعٌ يَعِيشُ فِي الْبَرِّ أَمَّا الَّذِي يَعِيشُ فِي الْبَحْرِ فَجَمِيعُ مَا فِي الْبَحْرِ مِنْ الْحَيَوَانِ مُحَرَّمُ الْأَكْلِ إلَّا السَّمَكَ خَاصَّةً فَإِنَّهُ يَحِلُّ أَكْلُهُ إلَّا مَا طَفَا مِنْهُ وَهَذَا قَوْلُ أَصْحَابِنَا - رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ. (بدائع الصنائع في ترتيب الشرائع ٥/۳٥ ط: دار الكتب العلمية).

 (وأما) الذي يعيش في البر فأنواع ثلاثة: ما ليس له دم أصلا، وما ليس له دم سائل، وما له دم سائل مثل الجراد والزنبور والذباب والعنكبوت والعضابة والخنفساء والبغاثة والعقرب ونحوها لا يحل أكله إلا الجراد خاصة؛ لأنها من الخبائث لاستبعاد الطباع السليمة إياها وقد قال الله تبارك وتعالى {ويحرم عليهم الخبائث} [الأعراف: 157] إلا أن الجراد خص من هذه الجملة بقوله — عليه الصلاة والسلام — «أحلت لنا ميتتان» فبقي على ظاهر العموم وكذلك ما ليس له دم سائل مثل الحية والوزغ وسام أبرص وجميع الحشرات وهوام الأرض من الفأر والقراد والقنافذ والضب واليربوع وابن عرس ونحوها، ولا خلاف في حرمة هذه الأشياء (بدائع الصنائع في ترتيب الشرائع ٥/۳٦ ط: دار الكتب العلمية). 

ويكره أكل الضبع والضب والسلحفاة والزنبور والحشرات كلها. (الهداية في شرح بداية المبتدي ٤/۳٥۲ المكتبة الإسلامية).

والله أعلم بالصواب